Сьогодні світові ринки здригаються від новин, які ще кілька років тому здавалися сценарієм для голлівудського блокбастера про апокаліпсис. Однак у травні 2026 року це стало реальністю. Голова ради директорів та генеральний директор однієї з найбільших нафтових компаній світу Chevron, Майк Вірт, виступив на форумі Milken Institute з тривожним попередженням: людство входить у фазу не просто «дорогої нафти», а її фізичної нестачі.
Причиною номер один стало фактичне закриття Ормузької протоки — стратегічно важливого водного шляху, через який проходить близько 20% світового видобутку нафти. Конфлікт між США та Іраном перейшов у стадію, коли дипломатія безсила, а військові загрози стали буденністю. За словами Галасюка, спроби адміністрації Трампа розблокувати протоку силою не принесли успіху. Більше того, Іран офіційно запустив нову державну структуру — Persian Gulf Strait Authority, яка отримала повноваження перевіряти кожне судно та стягувати мита за прохід. Це фактично означає формалізацію контролю Ірану над ключовим світовим коридором.
Майк Вірт проводить принципово важливу межу між двома типами криз:
Ціновий шок
Бізнеси і громадяни платять більше, але пальне є на заправках. Це важко, але економіка продовжує рухатися.
Фізичний дефіцит
Нафти просто немає, незалежно від того, скільки ви готові за неї заплатити.
Сьогодні ринок перейшов саме до другого типу. До цього моменту фізичний потік нафти підтримувався трьома «буферами»:
1. Комерційні запаси компаній;
2. Тіньові флоти(танкери, що обходять санкції);
3. Стратегічні резерви держав.
Попередження Chevron полягає в тому, що всі три буфери вичерпуються одночасно. За даними Goldman Sachs, глобальні запаси нафти наближаються до найнижчого рівня за останні 8 років, а швидкість їхнього виснаження стала критичною.
Першим регіоном, який відчув удар, стала Азія. Японія, яка імпортує близько 95% своєї нафти з Близького Сходу, опинилася у відчайдушному пошуку альтернатив. Дійшло до того, що Токіо вперше за два роки прийняло партію нафти з російського Сахаліну, незважаючи на санкції та територіальні суперечки. Наступною у черзі є Європа. США, будучи нетто-експортером нафти, захищені дещо краще, але, як зазначає Галасюк, жодна економіка не має імунітету в глобальному світі. Перші «жертви» вже з’явилися в авіаційному секторі. 3 травня 2026 року авіакомпанія Spirit Airlines оголосила про банкрутство. Безпосередньою причиною став не менеджмент, а різке зростання цін на авіаційне пальне, яке зробило польоти нерентабельними.
Криза пального миттєво поширюється на інші сектори:
Сільське господарство
Зростання вартості дизеля для техніки призводить до подорожчання продуктів харчування.
Судноплавство та логістика
Фрахт стає золотим, що розганяє інфляцію споживчих товарів.
Промисловість
Високі енерговитрати «душать» виробництво.
Центральні банки опиняються перед неможливим вибором: підвищувати ставки, щоб боротися з інфляцією (і остаточно вбити економічне зростання), або стимулювати економіку (і дозволити цінам злетіти до небес).
Спроби США провести операцію Project Freedom з ескортування цивільних суден через протоку силами ВМС поки що дають лише тимчасовий результат. Навіть якщо протоку відкриють завтра, відновлення буферних запасів займе місяці, а то й роки.
Світ увійшов у зону турбулентності, де нафта — це більше не просто товар, а геополітична зброя та дефіцитний ресурс. Готуватися до нових економічних реалій потрібно вже сьогодні.
Особистий кабінет